Від катастрофи до милосердя: Ірландія відзначає 40-ві роковини чорнобильської спадщини

Пам’ятний захід, що пройшов 24/04/2026 у резиденції президента Ірландії (Áras an Uachtaráin), став даниною поваги жертвам аварії та підбиттям підсумків чотирьох десятиліть гуманітарних зусиль ірландського народу. У виступах президента Ірландії Кетрін Конноллі (Catherine Connolly) та Еді Роуч (Adi Roche), виконавчого директора фонду «Міжнародний проєкт «Дітям Чорнобиля»» (Chernobyl Children International — CCI), підкреслювався перехід від «приглушеного мовчання» інституційного провалу до «історії глибокого співчуття».

Учасники зазначили, що наслідки катастрофи 1986 року не залишилися в минулому, а продовжують існувати й сьогодні, додатково посилюючись воєнним конфліктом в Україні.

Ключові теми

1. Провал інституцій та вибір на користь самозахисту

  • Система важливіша за людей: Чорнобильська катастрофа розглядається як застереження про те, як поводяться державні інституції, коли перед ними стоїть вибір між правдою та самозбереженням.
  • Мовчання 1986 року: Після вибуху розрахункове мовчання влади було спрямоване на захист політичної системи, а не 600 000 «ліквідаторів», направлених на приборкання реактора без повної інформації про радіаційні ризики.
  • Технічний та моральний урок: Трагедія показала, що використання ядерної енергії є небезпечним в умовах відсутності підзвітності та приховування інформації заради інтересів можновладців.

2. Унікальні узи ірландської солідарності

  • Більше, ніж просто благодійність: Відповідь Ірландії на трагедію, очолювана Еді Роуч з 1991 року, вважається одним із найтриваліших актів міжнародної солідарності в історії країни. Він коріниться у «пам’яті поколінь» (grace memory) самих ірландців, чий історичний шлях також позначений голодом та вимушеним переселенням.
  • Відчутні результати: Через організацію CCI було доставлено 110 мільйонів євро допомоги, а понад 26 500 дітей пройшли реабілітацію в ірландських прийомних сім’ях.
  • Незмінна відданість: Ані світова пандемія, ані воєнні дії в Україні не змогли розірвати цю «пуповину» підтримки між Ірландією та постраждалими регіонами.

3. «Чорнобильська спадкоємність» та сучасні медичні реалії

  • Страждання поколінь: Вчені сьогодні говорять про «чорнобильську спадкоємність» (Chernobyl lineage), оскільки радіоактивний слід продовжує впливати вже на третє покоління тих, хто вижив.
  • Чорнобильське серце (Chernobyl heart): Особливу увагу в доповіді було приділено вродженим генетичним вадам серця у немовлят у регіоні. Наразі міжнародні групи хірургів проводять рятівні операції просто на гуманітарній передовій.
  • Дія як протиотрута: Гуманітарна діяльність представлена як «чудесне втручання», в якому інтереси вразливих верств населення ставляться вище за політичну зручність.

4. Зіткнення ядерної енергетики та сучасних воєн

  • Мілітаризація зон відчуження: Вторгнення в Україну у 2022 році перетворило найбільш радіоактивний ландшафт на планеті на військовий коридор, що докорінно змінило характер сучасної війни.
  • Ризики для глобальної безпеки: Конфлікт поставив під загрозу захисні споруди (контейнмент) та підвищив ризик нової ядерної катастрофи, що ще раз підкреслило важливість Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Знакові цитати:

«Чорнобиль — це історія не лише про реактор. Це історія про те, як чинять інституції, коли їм доводиться обирати між правдою та самозахистом».

«Це ніколи не було просто благодійністю. Це було визнанням спільної людяності, яку не може знищити ні кордон, ні ідеологія, ні катастрофа». — Кетрін Конноллі

«Але для нашої маленької Ірландії квітень 1986 року означає не лише трагедію. Він поклав початок сорокарічній історії співчуття, стійкості та радикальної доброти. Чорнобильська трагедія породила дивовижний дух людської солідарності».

«Ірландія відповіла на Чорнобиль так, як, можливо, не відповіла жодна інша країна. Ми були поруч. Ми боролися за права жертв — особливо дітей. Можливо, тому що наша власна історія зберігає пам’ять про голод, вигнання та страждання. Ми впізнаємо невинну жертву, бо самі колись були нею». — Еді Роуч

Хор Malva на прийомі на честь 40-річчя

Хор «Мальви», що складається з українців, які знайшли притулок в Ірландії, став музичним голосом цього вечора. Їхня участь була глибоко символічною з кількох причин:

  • Зв’язок поколінь і трагедій: Пісні у виконанні хору об’єднали пам’ять про катастрофу 1986 року з сучасними випробуваннями, через які проходить Україна.
  • Культурний міст: Виконання традиційних українських пісень в офіційній резиденції ірландського президента підкреслило, наскільки тісно переплелися долі двох народів.

Участь хору Malva надала цій зустрічі в Áras an Uachtaráin особливої, проникливої атмосфери. Виступ українських артистів у резиденції президента Кетрін Конноллі став живим нагадуванням про те, що трагедія Чорнобиля — це насамперед історія людей, їхнього болю та неймовірної стійкості.

Цікавий факт: Хор «Мальви» вже став важливою частиною культурного життя Дубліна, виступаючи на таких великих майданчиках, як фестиваль Святого Патріка, але виступ в Áras an Uachtaráin у таку історичну дату (24 квітня 2026 року), безумовно, стане однією з найважливіших сторінок у їхній історії.

ДОРОЩУК ОЛЬГА ВАСИЛЬІВНА

Українська акторка театру та кіно, оперна співачка. Особливе місце в культурній програмі пам’ятних заходів, приурочених до 40-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС, посів виступ української виконавиці Ольги Дорощук. У присутності президента та почесних гостей вона виконала народну українську пісню „Чотири воли пасу я“. Глибокий драматизм твору та проникливе виконання артистки підкреслили масштаб трагедії та силу духу народу, ставши символічною сполучною ланкою між минулим і сьогоденням у цей день скорботи та пам’яті.

Посол України про роль України в захисті ЧАЕС

Ми також поспілкувалися з Ларисою Анатоліївною Герасько, Надзвичайним і Повноважним Послом України в Ірландії. У ході розмови пані Посол підкреслила значний внесок України в забезпечення радіаційної безпеки на Чорнобильській АЕС та розповіла про поточну ситуацію з контролем над об’єктом у сучасних умовах.

Л. А. Герасько: «Якщо ми говоримо про Чорнобильську атомну станцію, то зрозуміло, що не лише Україна цим займається. Це поза всяким сумнівом, тому що вона знаходиться на території України, але в тому числі займаються і міжнародні експерти. Враховуючи навіть те, що минулого року, у березні 25-го, здається, був пошкоджений конфайнмент, і зараз він перебуває не в найкращому, на жаль, стані. І міжнародні експерти МАГАТЕ це підтвердили. Тому абсолютно і персонал, і тільки українська влада цим займаються.

Якщо говорити про людей, які живуть у, скажімо так, близьких до Чорнобиля зонах — звичайно, вся допомога, починаючи від медичної і закінчуючи соціальною, Україна, незважаючи ні на що, незважаючи на війну, абсолютно цим займається. Звичайно, зараз взагалі все не так просто. На допомогу нам вчора були розблоковані 90 мільярдів позик. Тому що, ну, ви ж повинні розуміти, що фактично трохи менше половини свого доходу Україна витрачає на захист, на оборону. І, звичайно, ми потребуємо допомоги, і в даному випадку частина з цих 90 мільярдів, які вчора були розблоковані, піде на підтримку, на соціальну підтримку тих верств населення, які цього потребують.

Тому те, як воно з Білорусі за високим парканом видно — це абсолютно не відповідає дійсності. Це просто, що називається, проросійські наративи, інакше це не назвеш.

Зараз, 26-го квітня, буде день сорокових роковин, в Україні проходитиме Чорнобильська конференція, міжнародна Чорнобильська конференція. Багато глав держав та урядів відвідуватимуть Україну і відвідуватимуть у тому числі Чорнобильську АЕС.

Це проблема взагалі світова і європейська в тому числі. Тому що якщо знову щось трапиться із саркофагом, відповідно, почнуться викиди радіації. Радіація не має кордонів жодним чином. Вона не зупиниться на території України, чи на території Білорусі, чи на території країни-агресора. Так само як і 40 років тому радіоактивні хмари досягли Норвегії, скандинавських країн, власне кажучи, Німеччини, частини Німеччини в тому числі. Це було понад 10 країн, здається, 16 країн радіоактивна хмара тоді досягла. Тому це все питання абсолютно глобальної, що називається, global nuclear safety and security. Це про це, звичайно.

І тому те, що відбувається на Запорізькій атомній електростанції, ядерній станції, яка зараз абсолютно мілітаризована і знаходиться в руках і під контролем російських військових, де відбуваються дуже часті пошкодження, дуже часті запуски дронів і так далі… Персонал Запорізької АЕС перебуває, ну, фактично в полоні, працює саме так. І те, що сталося на початку 22-го року, коли, всі ми знаємо, російські війська зайшли в exclusion zone, Чорнобильську exclusion zone, і почали копати цей «Рудий ліс» — най-найнебезпечніший. Ну, це просто абсолютний ядерний тероризм, ядерний шантаж, і ніяк інакше це не можна назвати.

Те саме, що протягом цієї зими абсолютно атакувалися не лише теплостанції в Україні, а й інші ядерні станції. Тобто це абсолютно люті люди, або нелюди, у яких немає цінності життя. Але мені подобається інша історія: що все ж таки трагедія, катастрофа на Чорнобильській АЕС фактично стала таким каталізатором розвалу Радянського Союзу. І всі ці атаки, все, що робить Російська Федерація — я сподіваюся, це буде каталізатором розпаду цієї країни».

Що саме сталося (Деталі)

  • Окопи в «Рудому лісі»: Російські військові, які захопили ЧАЕС 24 лютого 2022 року, розгорнули табір і викопали мережу траншей прямо в Рудому лісі. Цей ліс отримав найвищу дозу радіації під час вибуху 1986 року; тоді дерева загинули і стали рудими, їх знесли бульдозерами і поховали в глибоких траншеях, накривши шаром піску.
  • Підняття радіоактивного пилу: Коли солдати почали копати землю, вони порушили захисний шар ґрунту і підняли на поверхню радіоактивні частки та пил (стронцій-90, цезій-137), які знаходилися в землі 36 років.
  • Опромінення: Пересування важкої техніки та риття землі призвело до того, что солдати вдихали радіоактивний пил. За даними українського «Енергоатома», це викликало внутрішнє опромінення.

Удар безпілотника

Пробоїна в Новому безпечному конфайнменті від вибуху безпілотника

В ніч з 13 на 14 лютого 2025 року по Новому безпечному конфайнменту 4-го енергоблоку ЧАЕС ударив російський безпілотник «Шахед». Вибух пробив зовнішню оболонку конфайнмента і спричинив пожежу, на гасіння якої пішло більше двох тижнів. Однак, за даними МАГАТЕ, внутрішня оболонка саркофага не пошкоджена і рівень радіації не підвищився.

Україна, незважаючи на всі виклики, залишається ключовим гарантом безпеки об’єкта «Укриття» та Нового безпечного конфайнмента (НБК).

  • Міжнародне співробітництво: Посол Герасько відзначає важливість взаємодії з МАГАТЕ та міжнародними донорами для підтримки систем моніторингу радіаційного фону.
  • Сучасні ризики: У контексті поточних подій контроль над ЧАЕС набув критичного значення не лише для регіональної, а й для всієї європейської безпеки.

Заключення та висновки

Головний підсумок пам’ятної зустрічі — заклик залишатися на «передовій гуманітарної діяльності». Оратори закликали світову спільноту ставитися до Чорнобиля не як до прикрого історичного інциденту, а як до постійної відповідальності.

Ключові цілі на майбутнє включають посилення боротьби за світ без ядерної зброї та продовження медичної та соціальної підтримки жертв, позбавлених права голосу.

Спадщина останніх 40 років слугує доказом того, що навіть якщо державні інституції зазнають краху, сила звичайних громадян, здатних на «радикальне милосердя», залишається незламним джерелом надії.

Це була справді значуща та емоційно насичена подія. Зустріч в Áras an Uachtaráin підкреслила унікальний зв’язок між Ірландією та регіонами, постраждалими від катастрофи.

Ірландія посідає особливе місце в історії ліквідації наслідків аварії: незважаючи на географічну віддаленість, саме ірландські волонтери та фонд CCI стали одними з перших та найактивніших помічників.

  • Символ пам’яті: 40-ві роковини — це не лише погляд у минуле, а й нагадування про те, що наслідки радіаційного впливу залишаються актуальними для багатьох поколінь.

Для многих ірландців «Чорнобиль» — це не просто сторінка в підручнику історії, а особисті історії дітей, які стали для них рідними.

Як часто зазначає Еді Роуч у своїх виступах — «Ірландія показала світу, що навіть маленька нація може мати колосальний гуманітарний вплив, коли нею рухає співчуття».

Sergiy Ponomarenko — Instagram @dublinshowevents
Instagram Photo by:
@helenbrownpic
@megiwithanikon Метки: , , , , , , , ,


Последние публикации в категории


Похожие публикации

Добавить комментарий